У новому дослідницькому проекті, що стартував в університеті Радбуда в Нідерландах, вчені намагаються розгадати таємницю лоскоту. Невролог Константіна Кілтені очолила «Лабораторію лоскоту», яка покликана дослідити, чому деякі люди не можуть лоскотати себе і чому деякі люди, зокрема ті, хто має аутизм, реагують на лоскотання по-іншому.
Кілтені підкреслює, що це питання залишалося недослідженим протягом тривалого часу, незважаючи на те, що вже дві тисячі років тому Сократ і Чарльз Дарвін задавалися питанням про природу лоскоту. Дослідники вважають, що розуміння цього феномену може дати нові знання про розвиток мозку та соціальні взаємини.
В лабораторії вчені розробили спеціальне обладнання, яке дозволяє стандартизувати дослідження лоскоту. Учасники експерименту поміщають свої ноги у спеціальні отвори, де механічний пристрій лоскоче їх підошви. Це дозволяє точно зафіксувати реакції мозку та фізіологічні показники, такі як серцебиття та потовиділення.
Попередні дослідження показали, що люди з аутизмом сприймають дотики як більш лоскотливі, ніж ті, хто без аутизму. Дослідження цього явища може допомогти зрозуміти особливості роботи мозку людей на спектрі.
Цей проект не тільки допоможе зрозуміти лоскот, але й може відкрити нові горизонти в неврології та розвитку дітей. Кілтені сподівається, що результати досліджень надихнуть людей більше взаємодіяти та веселитися у своїх стосунках.
