Два шматки одного і того ж викопного, зберігаючись у різних музеях, були об’єднані, щоб утворити новий вид. Зразок Sphenodraco scandentis, який є найдавнішим представником порядку ринкосефалій, був відновлений завдяки зусиллям аспіранта Віктора Беккарі, який виявив, що один музей має викопний залишок, а інший — його відбиток.
Під час візиту до Лондонського природничого музею Беккарі помітив, що вже бачив цей зразок раніше. Він з’ясував, що у музеї Сенкенберга у Франкфурті зберігається інша половина. “Виглядає так, що хтось у 1930-х роках вирішив подвоїти свій прибуток, продавши обидві половини окремо, не повідомивши покупців про наявність іншої частини,” — сказав Беккарі у заяві музею.
Об’єднавши дві половини, вчені виявили, що раніше цей вид помилково ідентифікували як Homoeosaurus maximiliani. Тепер, з новим ім’ям Sphenodraco scandentis, вважається, що ця ящірка жила серед дерев у юрському періоді.
Цей вид має коротке тіло, довгі кінцівки та довгі пальці, що свідчить про його деревний спосіб життя. Беккарі вказує, що раніше вчені недостатньо вивчали різноманітність ринкосефалій, тому що багато викопних залишків, які виглядають подібно, об’єднують в один вид.
Дослідження вказують на те, що музейні колекції є надзвичайно важливими для розуміння давньої біорізноманітності. “Навіть попри те, що багато з цих викопних були виявлені майже два століття тому, вони все ще можуть багато навчити нас,” — підсумував Беккарі.
